Старонка:Гутарка аб тым, куды мужыцкія грошы ідуць (1903).pdf/6

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

што коштуе товар, але ящэ и таки ошукански податок.

Альбож бывае и так: фабрыкант купиць собе машину, заграницаю и вязе яе, ведомо, до дому — аж тут на границы уси товары прыдзержываюць, клеймуюць и бяруць од них податок так и за гэтую машыну возьмуць так само з якую тысячу рубліоу. Прыходзиць машына у фабрыку, ткуць на іой полотно, пэркаль и продаюць опосля нам, мужыкам, на кошули, сподницы ця на хвартухи. А людзи носюць и не ведаюць навэт, што яны заплацили не тольки за полотно и купцу яго зароботок але и гэту тысячу рубліоу, што фабрыка на границы казне заплацила.

Бывае и так: купляець мужык у мястэчку косу. Вярнуўшысь у хату робиць іон собе рахунок: што коштуе железо, што за роботу я колька узяу собе купец — а не подумае навэт, што за жалезо — там гдзе яго копаюць, казна бярэ свой податок, а іон купляючы косу, плациць ведомо и гэтый податок и той, што купец плациць. И так заусіоды: каб мужык купіу наймнейшую рэч, за усенько мусиць казьне хоць трошку заплациць. Розумеецьца, што іон не плациць много за одзин раз, алеж грош до гроша то и рубліоука — и таким способом правицельство дзярэ тысячы тысяч рубліоу доходу. Мусиш заплациць податок и за сякеру, и за шапку, и за каросин, и за запалки, мусиш заплацтць за усіо, што купляеш на кермашу. А хоць другій и сам собе выкуе сякеру, то и так мусиць купиць жалезо и ящэ купцу заплациць податок у казну. Одным словом обдзираюць мужыка на уси боки и конец! А выходзиць так, што нибы то паны и купцы плацяць сами податок, але яны заусіоды гэтые грошы позней выцягнуць з нашого мужыцкого кишэня.

— Ой прауда, прауда — одозвауся одзин з людзей. Алеж таки бачыце но мы одные усіо купляем, тож и паны и купцы пьюць так само горэлку, купляюць сукно и другіе рэчы. То и яны так само мусяць плациць податки.

— Але плацяць и яны так само; толькі их заплата проціу нашэй, то як бы муха проціу воза. Тож вы и сами розумееце, што хоць одзин чэловек у дзесяць, у сто раз богацейшый другого, а усіож таки не выпіе іон сто раз больш горэлки. Прауду сказаць, так можэ паны и выпьюць з дзесяць раз больш як мужыки, тольки што яны пьюць не одну горэлку, алеж вино заморское, дорогое; тольки штож з того?

— А тож вы сами кажэце, што паны и богатые людзи у дзесяць раз больш пьюць як бедные — так значыць яны и податку дзесяць раз больш у казну плацяць.

— Плацяць бо плацяць! А у концэ концоу мужыки