Старонка:Бѣлорусскіе народные разсказы (1908).pdf/76

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Кабъ чортъ отъ насъ удаліуся
То когожъ бы народъ бояуся
Да и Богу ни ктобы ни моліуся
А кажинный за зло приняуся.
Сатана отъ Бога насъ отводиць
Изастауляець нась Богу молитца
Енъ за добрыми больше ходиць
И ня хочець отъ ихъ удалитца.
Енъ же ни часу ни зѣваець
И у богому даець кусокъ хлѣба
Енъ же и духовенство кормиць и одѣваець
А безъ яго не у полебы яму зъ неба.
И по нябощику ни хтобы ни тужіу
Кабъ не было сатаны
И по нихиды ни хто бы не служіу
Ни мужикъ и ни паны.
Я ни разъ гэга говоріу
Кабъ сатаны не бояуся
Дыкъ ни хто и молитвы бы ни творіу
А тольки бы смѣяуся.
Хто разбойникъ и воръ
А усе енъ чорта боитца
Што на судѣ будець разборъ
То кабъ у пекли ни залитца.
Хоць усѣ люди кажуць
Шо енъ Ангеломъ родіуся
Алишь и духоуняки яму ни прикажуць
Кабъ енъ зъ нами мягче обходіуся.
Также енъ ужо по свѣту звонокъ
Што хоць яго нехай и разопрѣць
Енъ же спрошець мужчинъ и жонокъ
И куды ни погляди то енъ арѣць.
А ти будець яму коли конець
Гэтому не чистому духу
О Боже Ты нашъ Отецъ
Дай кабъ не было яго и слуху.

|}


Амельянъ.

Ти паничъ знау Марку
Што быу у насъ сборщикъ