Старонка:Беларускія апавяданьні (1901).pdf/26

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Бильярдъ въ деревнѣ.

Наглядѣуся я, братцы, на гульню…[1] Во гульня! Гэта гульня не тое, што съ кочергой у перетяжки[2]. Ты, знацца, къ себѣ тягнишь, а я къ себѣ тягну, а больши ничего… Гэта не гульня-а!

Коли я видіу? А вотъ, якъ у губерню на счетъ Авласа ходіу. Якъ ина завецца?.. Ай, трудно успомнить… Вотъ на языкѣ ворочаицца… Били… били… Хварѣй ее голова — не вспомню. Ну, ладно. Иду ета я по вулицѣ… Гдѣ постою, гдѣ погляжу. За одинъ вуголъ зашеу, за другій, къ бѣлой каменицѣ повернуу и стою. Тады — зиръ коло боку, ажъ черезъ вокны видны мальцы настоящіи, съ благородныхъ пановъ. И у каждаго кій у рукахъ. Я притуліуся[3], а голову уверхъ просунуу и усе вижу. Посередъ хаты большій зеленый столь на ногахъ, вотъ якъ, примѣромъ, палати. На столѣ яблоки блискучіи, ти то,

  1. Игру.
  2. Перетяжки состоятъ вь томъ, что сотязающееся берутъ палку или кочергу, садятся на полъ, со даняютъ подошвы ногъ вмѣстѣ ий пачыцаютъ перетягиваться, держась за палку.
  3. Спрятался.