Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/XXIV

З пляцоўкі Вікікрыніцы
XXIII. Ой у лози калыночка, у лози XXIV. Пудъ горою трава шумытъ
Беларуская народная песьня

1866 год
XXV. Пудъ гаемъ зэлэнэнькымъ

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




XXIV.

(Тамъ же.)

Пудъ горою трава шумытъ,
За горою козакъ лэжитъ.
Коло его нітъ нэкого.
Дэся всялась дівчинонька,
Выломыла калыноньку,
И тэрнула[1] по выдоньку[2].
Устань, козакъ, очутыся,
Отъ коныку оглядыся.
Идэ військо пабірное[3]
І ще ктому свавилное.[4]
Возьмутъ коня вороного,
Забьютъ тэбэ молодого.
Дэсь ты мэнэ, дывчэ, любишь
Що ты мэнэ рано будышь.
Сэ бъ я тэбэ нэ любыла,
Тэбэ бъ рано нэ будыла,
За тобою нэ ходыла.
To я тэбэ вірно люблю
За тобою крузъ світъ пойду.

(Записалъ тотъ же.)



  1. ударила.
  2. по лицу.
  3. наборное.
  4. своевольное.