Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/XCVIII

З пляцоўкі Вікікрыніцы
XCVII. Ой пряла бъ я кужелину XCVIII. Ой я чумакъ нэсчаслывый
Беларуская народная песьня

1866 год
C. Не дзвѣ хмареньки зъ-мижи гуоръ выступаютъ

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




XCVIII.

(Тамъ же.)

Ой я чумакъ нэсчаслывый,
Хожу съ горя ледво[1] живый,
Самъ нэ знаю що робыты,
За що рукы зачепыты.
Волы мои поздыхалы,
Кони ярма поломалы,
Я жъ батогомъ повэртаю,
Пойду троха[2] погуляю.
— Дай горылки, жидку Юдко!
Ты музыка заграй хутко[3],
Нэхай чумакъ погуляе,
Нэхай горе забывае.
Гуляй-же, бѣдный чумаче,
Твоя жінка дома плаче,
Нэхай плаче, хліба просытъ,
А чумака якъ чортъ посытъ.
Тогды любыла да кохала,
Якъ одъ мэнэ гроши брала,
А тэпэрэ покидае,
А иже другого шукае.
Отъ добрыи люды,
Що горыльни построили:
Колы бъ нэ тая сывуха,
Пропавъ бы чумакъ якъ муха.

(Записалъ тотъ же.)



  1. едва.
  2. немного.
  3. скоро, т. е. трепака.