Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/LXXXVII

З пляцоўкі Вікікрыніцы
LXXXVI. Нэ горохъ по дорозы котывся LXXXVII. Съ-пудъ крамянэй горы
Беларуская народная песьня

1866 год
LXXXVIII. Коло нового двора

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




LXXXVII.

(Тамъ же.)

Съ-пудъ крамяней[1] горы
Тэклы рікы зъ дорогы,
Прытэклы річэнькамы
Пудъ Ганноччыны сіны.
Выйшла Ганночка съ хаты,
Стала имы дывоватысь.
— Нэ дывуйся, Ганночка,
Ще тобі дывнэ будэ,
Сніданечка[2] нэ будэ,
Самы сядутъ вэчэраты,
Тэбэ пошлютъ по воду.
— Иды, нэвисто, до броду,
По холодную воду.
Покуль нэвиста прышла,
Вже вэчэра одышла.
Подай, нэвисто, пыты,
Сама иды ложокъ мыты.
Помыла, попрятала,
И сіла, заплакала.
— Сэбъ моя маты знала,
Вечэраты прыслала,
Чы яснэю зорою,
Чы рыднэю сэстрою.

(Сватебная. Записалъ тотъ же.)



  1. кремнистая.
  2. собственно: завтракъ.