Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/L

З пляцоўкі Вікікрыніцы
XLIX. Ой волы мои половенькіе L. Кругомъ слоненко да въ гору идзе
Беларуская народная песьня

1866 год
LI. На долинѣ на широкой

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




L.

(Тамъ же.)

Кругомъ слоненко да въ гору идзе,
Наша дзѣвочка до шлюбу ѣдзе.
Ея косоньки разчесаны
Ея серденько разжаленое.
— Обейдзи, дзевонько, да вколо стола,
А упадзь матеньцѣ на бѣлы ножки,
Ошибнуць цебе дробныя слезки.
Пошли, дзевонько, соловья съ саду
До раю по матеньку;
А зозуленку на украинонку
По всю родзимоньку.
Еще соловей не прилетае,
Матенька промовляе:
— Сырая земля дзвери заняла
Оконкомъ не пущае,
Мои рученки шолкомъ звязаны,
Не могу я ихъ сняци,
Не могу встаци
До свого дзѣцяци,
Не могу рады даци.
— Кобъ я была сива зозулька,
Тобъ я умѣла летаци,
Полецѣла бъ я по всему свѣту
Свого ойца шукаци.
Прилецѣла бъ я надъ могиленьку,
Тамъ бы сказала „куку“,
Мой ойченку, мой рудненькій
Подай мнѣ бѣлу руку.
— Не тая, мое дзѣцятко,
Годзиненька настала,
Кобъ такъ хутко сырая земля
Надо мною разстала.

(Поется на сватьбѣ.)