Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/CXLIV

З пляцоўкі Вікікрыніцы
CXLIII. Ой золото, золото на току молочонэ CXLIV. Ой ты, хмэлэньку, буйное жице
Беларуская народная песьня

1866 год
CXLV. Ой зыйшло, зыйшло два місяца поздныхъ

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




CXLIV.

(Гродненской г., Брестскаго у., село Косичи.)

Ой ты хмэленьку, буйное жице,
Мнуго розуму маешь!
Ой и пьяного и твэрозого
Зъ розуму спроваджаешь.
Ой ты, дівчино-пэрэбурныця,
Мнуго есь[1] пэрэбрала,
Усімъ молодцамь догону дала,
А удовціовы досталася.
Бо у вдовця — тыхая мовця,
У іого жовтые влосы,
Ой нэ зажила[2] жадна нэвіста
У свикорка роскоши.
Ходыть свикорко
По новыхъ синёхъ,
Нывісту пробужае:
— Устань, нэвісто,
Устань, молода,
Устань до роботы,
Додай охвоты,
Усюй своюй челядоньці!
Муй мылый уставъ,
По зорамъ[3] познавъ:
— Ще, батэньку, рано,
Рано вставаты,
Рано вставаты
И сніданье готоваты!
Поздоровъ, Боже, мого милого
И мэнэ коло іого,
И що вунъ нэ каже
Рано вставаты
И сніданье готоваты.
Ой якъ я була
У свого батэнька,
Я нычого нэзнала:
Я куръ ны чула,
Я зуръ[4] ны знала,
И роботы нэ знабыла[5].
Ой якъ я пошла,
To й до свикорька,
Я всё тое познала:
Куры почула,
Зоры познала,
Роботу поробляла.
Куры почула,
Куры почула,
Тонкій кужель прядучи;
Зоры познала,
Зоры познала,
Рано по воду йдучи.

(Записалъ Иванъ Котовичъ.)



  1. есть.
  2. выслужить, пріобрѣсть.
  3. зорямъ.
  4. зорь.
  5. не получала.