Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/CXCIX

З пляцоўкі Вікікрыніцы
CXCVIII. Моя матэнька — утко CXCIX. Ой ну, Марися, вбирайся
Беларуская народная песьня

1866 год
CC. Ой золото, золото — Марися

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




CXCIX.

(Тамъ же.)

— Ой ну, Марися, вбирайся,
Въ кованы возы вкладайся,
Часъ-пора-годынонька[1] на бытъ[2] поіхаты,
Свого быту одвідаты.
— Ой уже жъ бо я убиралася,
Въ кованы возы повклалася,
Ой дэсь[3] пошовъ муй батюнько
До саду — винограду,
Ныма кому дяковаты.
Ой нэхай коники постоятъ,
Білый оброчекъ[4] зъідятъ,
А якъ выйдэ муй батэнько зъ саду — винограду,
To я ёму подякую.
Якъ куе зозулька, такъ куе,
А Марися батэнъку дякуе:
— Дякую тобі, батеньку, за обідъ,
А встанэшь ранэнько мэнэ нітъ,
Ни моюй стэжэньки[5]
Друбными слезами вліешься.
Ой казавъ же есь, муй батэньку,
Що не забудэшь ты мэнэ;
Тэпэръ же я у возокъ сідаю,
Наглядыся на мэнэ,
Якъ на ружу[6] чорвоную,
Такъ па мэнэ молодую.
Дже Марися въ возокъ сідае.
Іі батэнько пытае:
— Дэ ты, донечку, ключи діла?
— Я у тэбэ, татку, вірно служила,
Твоихъ ключикувъ нэ погубыла;
Дэсь у коморі, въ новусэнькой,
У той скрыні[7] чорнусэнькой.
Нэ схотивъ мэнэ бульшъ годоваты[8],
Ани моихъ госты частоваты;
Якъ я пуйду въ чужіи люды.
Мні молодэи догана[9] будэ,
Що мои гостеньки твэрозы,
Що мои гостеньки нэ пьяны.

(Записалъ тотъ же.)



  1. время.
  2. на свое будуўее хозяйство.
  3. гдѣ-то, куда-то.
  4. кормъ, овесъ.
  5. тропинки.
  6. розу.
  7. сундукъ, большею частію не кованый.
  8. воспитывать, кормить.
  9. укоръ.