Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/CLIII

З пляцоўкі Вікікрыніцы
CLII. Вэсна красна, що намъ вынэсла CLIII. Вэрбо, вэрбо зэлэненькая
Беларуская народная песьня

1866 год
CLIV. Дяковала жнывонька Господу Богу Святому

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




CLIII.

(Тамъ же.)

— Вэрбо вэрбо, зэлэненькая,
Якъ на тобі голльечко гнэцця!
— Ныхай гнэцця, хочь поламлэцця,
На мні вэрбі голлье найдэцця.
— Ты, дівчино молодэнькая,
Якъ тэбэ молодці дмуцця[1]!
— Ныхай дмуцця, хочь пэрэбачать[2].
Якъ я выросту,
Пойду за старосту,
За старосту старэнького,
За пысаря молодэнького.
У пысаря кабатъ[3] и жупанъ,
A у кабаті конопли рваты.
А въ жупані хороше на улыці потанцёваты,
Конопли рваты голова болыть,
А потанцёваты, то душа горыть.

(Записалъ тотъ же.)



  1. дуются, недовольны.
  2. извинятъ.
  3. одежда в родѣ куртки.