Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/CCXXXVI

З пляцоўкі Вікікрыніцы
CCXXXV. Дай же, Боже, недзѣльки дождаци CCXXXVI. Заковала зозуленька край бору летучи
Беларуская народная песьня

1866 год
CCXXXVII. Дожали жито ажъ до границы

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




CCXXXVI.

(Тамъ же.)

Заковала зозюленька
Край бору летучи.
Заплакала сиротунька
На службоньку идучи.
Чуе то самъ Богъ зъ неба,
Чаго сироцѣ треба:
Дае табѣ ручьки-нужки
И чорныя вочки.
— Роби, роби, сиротунько,
До цёмныя ночки.
— Я рабила наробила,
Сироценька работа
Никому не мила!
Становятця обѣдаци,
Шлюць мене по воду,
А Боже мой милюсенькій!
Для такого роду!
Становятця вечераци,
Шлюць мене по пиво.
А Боже мой милюсенькій!
Якое мнѣ дзиво!
Сказали варить вечеру
Сырыми дровами;
Упылилася, укурилася
Одна помежъ вами.
Въ чистомъ полѣ дубъ зялёный.
На іомъ листъ розвився,
Кого люблю — не возьму,
Не буду и женицца.

(Записалъ тотъ же.)