Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/CCXXVII

З пляцоўкі Вікікрыніцы
CCXXVI. Зяленый дубочокъ на бокъ похилився CCXXVII. Ни каму такъ не тошненька, якъ мнѣ маладзѣ
Беларуская народная песьня

1866 год
CCXXVIII. Да жили были два брацетки, да два богатые

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




Помѣщаемыя ниже четыре пѣсни — бѣлорусскія. Обращаемъ вниманіе на ССХХVIII-ую и CCXXIX-ую; въ послѣдней же, ССХХІХ-ой, даже сохранилась память о древнвмъ религіозномъ вѣрованіи — въ оборотней.

CСXXVII.

(Виленской г., Дисненскаго у., село Чересъ.)

Ни каму такъ не тошненька, якъ мнѣ маладзѣ,
Розышлася вся родзина якъ листъ па вадзѣ.
Якъ выйду я за варотцы, трава, мурава —
А якъ выйду за другія — чужа старана,
А якъ выйду за треція — двѣ сестрицы йдуць.
— Вы, сестрицы, вы, радныя, обѣдзвѣ мае,
Вы пойдзеце въ зялёный садъ, завице й мэнэ!
Вы будзеце зёлки щипаць, щиплице й мнѣ,
Вы-жъ будзеце вѣнки звиваць, увѣйце и мнѣ,
Понесеце да татульки, несице и мой,
Положице на столику, кладзице и мой,
Будзице пиць и гуляць, успомнице мэнэ,
Гдзѣ она бездольница, у чужой старанѣ.

(Записали ученики Молодечненской учительской семинаріи Григорій Авсюкъ и Антонъ Лакотка.)