Бѣлорусскіе народные разсказы (1908)/Тимоха (Хоць мой сынъ стау солдатомъ…)

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Два мужика въ лѣсу на дровосѣкѣ Тимоха
Верш
Аўтар: Восіп Арлоўскі
1908 год
Панъ и мужикъ
Іншыя публікацыі гэтага твора: Цімоха (Хоць мой сын стаў салдатам…).

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




Тимоха.

Хоць мой сынъ стау солдатомъ
Али на хату ни забыуся
И пришоў е́нъ такимъ хватомъ
Што е́нъ такимъ ни радіуся
Енъ тамъ быу больше году
Али здороу енъ и жиу
И ни любиць цяперъ зброду
Бо кукарду заслужиу.
Вяликъ выросъ якъ дубина
Хоць е́нъ тонки якъ шестъ
Ну будь енъ здороу мой дзятина
А ужо дау Богъ яму ростъ
Руки дэликатны и стали бе́лы
И дужа тонкіе яго пальцы
Ну и дужа стаў е́нъ смѣлы
Што боятца яго мальцы.
И хоць енъ доуга не кидауся
Али усихъ е́нъ познау
И ни у кого не у клупауся
А по именю назвау
И собака нашъ старый жукъ
Сперва брахаць на яго стау
А якъ а тазвауся мой Паулюкъ
Дыкъ е́нъ бэстые и перестау.
Тяперъ хочець е́нъ жанитца
И кабъ веселье сыграць
Али треба на яго посваритца
Бо гроши нѣтъ гдѣ узяць.
Коли будець ѐнъ жанитца
То до году и дзятина
А коли захочець отдѣлитца,
То абидиць е́нъ Мартина.
Постаў яму хату и сѣни
И постаў яму хлѣу и токъ
Хоць е́нъ любиць сядѣць улѣни
А зямли дай ня клокъ.
Ты собѣ сынъ жанися
Счастья свойго попытай
Да и гляди братъ ни ошибися
А тогда ужо ни болтай.
Тобѣ треба такую жонку
Кабъ умѣла таўчи и молоць
Возьмиі собѣ леш Фронку
То будець жаць и полоць.
Фронка можець кросны ткаць
И умѣець ѣсть вариць
Ей ни учитца и хусты праць
И ня будець журиць.
Ей злучалося ня вяку
И дѣжу ни разъ мѣсиць
Ей пн грозно быць и на таку
А хоць собѣ и косиць.
Ни бери той што танцуець
А кабъ за господаркой глядѣла.
Возьми тую што працуець
И абы што одѣла.
Кабъ умѣла сшиць кашулю
И ума лапти сплесть
Гэта сынъ тобѣ а ни татулю
Я кабъ могла сѣно гресть
Худо сынъ съ такими женами
Што а ни цюкъ до работы
А спаднины съ кружевами
Да гэто просто сухоты.
А ты тольки дѣвокъ выбираешь
И одно дѣло што хиха
Да што день то у дуду играешь
А ни гляцишь ты сахи.
Ня слухай ты гэтой Катьки
Ты видь рослый ани малюкъ
А слухай ты свойго батьки
Ой гляди сынъ Паулюкъ