Хрыстаматыя беларускае літэратуры. ХІ век—1905 год/З Баркулаб. крон.

← А. Рымша, Л. Мамоніч

З Баркулаб. крон. Летапіс 1922 год

Літоўск. Статут →

Іншыя публікацыі гэтага твора: Баркулабаўскі летапіс.

Прапануем да спампаваньня!

З Баркулабаўскае кронікі.

Вайна з Маскоўшчынай. Року 1580, господарь кроль Стефан’ был’ под’ Псковом’ і взял’ город’ Псков’, а Москва, то ест Серебреный, з немалым’ войском’, место славное Могілев’ выжог’; там же у краі Шклов’, Копысу, села велмі выпустошілі, так’ же і около Могілева. На Орші і до Радомлі, Мстіславля тых’ замков’ не подходіла ані рушыла; а в Боркулабове князь Чарторійскій Іван’ з войском’ своім’ на тот’ час’ был’, так теж’ і Темрюк’ со трістамі войска татарскаго прі нем’ был у Баркулабове, на тот’ час’, і сторожу у Новоселках’ московскую поймалі; а потом’ Темрюк’ і князь Чарторійскій князь Іван’, взявші ведомость певную от сторожі московское, которую поймалі у Новоселках’… і князь Іван’ Чарторійскій заехал’ от Шупень, дорогою велікою Шкловскою до Могілева тягнул’, а Москва под местом Могілевом’ места жгут’, а Темрюк’ з Баркулабова дорогою могілевскою на Задубровеня до замку Могілева з войском’ прітягнул, а войско літовское у Шклове стояло. Тепер’ же от Могілева почалі отпіраті с трех’ сторон’: Чарторійскій от Шупень, Темрюк’ з Баркулабова, войско літовское з Копысі і з Шклова. Москву от Могілева отперлі, побілі, отогналі. Страцно было трупу московского гледеті, реку Днепр’ сілным’ трупом’… загороділі, із’ колко недель днепровое рыбы не ядалі і воды не півалі, для велікого гнюсу трупу московского.

Новы календар. Року 1583 календарь новый выдан’ за кроля Стефана, за мітрополіта Девочку, за владыку полоцкаго Терлецкаго ляха, бо перед тым’ был’ ротмістром’ і век’ свой зжіл’. На тот’ же час’ было велікое замешаніе промежі панамі і промеж’ людмі духовнымі, также і людмі простымі было плачу велікого, нареканя сілнаго, похвалкі, посваркі, забуйства, грабежі, заклінанія, відячі яко новые свята установлялі, празнікі отменялі, купцом’ торгі албо ярмаркі поотменялі, — праве было начало прістья антіхріста, у таком’ веліком замешанью.

Царкоўнае жыцьцё. Того ж’ часу почалі у во Лвове, у месте Віленском, у Берестю школы науку выдаваті, братерство якоесь установляті і тым’ закон’ у веру утверждаті, за патріархі не кажут’ Бога просіті, ані его успомінаті, толко за папежа; тепер же почалі сеймы-соборы чініті і до ніх’ ізежчатіся.

Панскае вясельле. Року 1583. месеца септеврія 8 дня, его мілость князь Богдан’ Соломерецкій, староста крічевскій і луцкій, пріехавші з войска з службы з двору его кр. мілості с под’ Пскова, по взятію, панну Евву Баркулабовну, старостянку дісенскую у стан’ малженскій за себе взял’, а веселе было у месте Вілен’ском.

Панскія ловы. Того ж’ року 1583 у пост’ Філіпов’ у пушчі Сідоровской его мілость князь Богдан’ Соломерецкій побіл’ лосей десять велікіх а вепров’ дікіх’ осм’, где теперь село Сутокі і Махова.

Мор і вялікая бязгодзіца ў надвор’і. Того ж’ року 88, у месте Віленском’, там у тых’ краях’, так’ же у Кіеве і на многіх’ странах велікій мор’ был’. Того ж’ року 88, от семое суботы аж’ до Рожства Хрістова велмі велікая была непогода і неуставічность: в лете дожду не было, а у восень снегу не было, толко ветры а дожды, у восень о святом’ Покрове велмі поводок’ велікій был’, аж’ по лугам’ пошла, праве яко на весне веліка была, а до Рожства Хрістова у Днепре вода прібывала, і з берегов’ вылівалася. Року того ж’ 88, месяца генваря 18, после святого Афанасія на третій день дожды велікіе былі, аж’ снег’ согнало, праве было яко на весне: пастухі на бор’ с статкамі погналіся на паству, а потом’ за недель трі знову зіма лютая.

Нарадзіны князя. Року 1589, месяца мая ЗО дня, по запустах’ святого Петра і Павла у пятніцу ее мілость кнежна Богдановая Соломерецкая, княгіна Евдокія Баркулабовна Корсаковна, у замку Крічевском’ за староства князя малжонка своего, породіла сына іменем’ Ісакія Долматскаго, по прозвішчу князь Богдан’, а крестіл’ его старец’ убогій.

Змаганьне за веру. … Того ж року 92, сталося велікое і немілостівое замешане у вере от рімлян’ на святую веру восточную греческую; почалі соборы помесные чініті, то ест’ у месте Віленском’ братство навчоных’ людей до себе на поратунок’ прібавілі з места Лвовского Грігорія Раготінца, Стефана Зізанія. Тые сілную і велікую войну з рымляны мевалі, не толко на ратушах’ і прі рынку, по дорогах’, но і посредку церкві святое войну, потарчку велікую мевалі…

Атаман Налівайка. Лета Божого нароженя 1595, месеца ноябра 30 дня в понеделок’ за тыдень перед’ святым Ніколою, — Северіян’ Налівайко, прі нем’ было казаков’ 2000, дел’ 14… (у кроніцы пропуск) место славное Могілев’, место побожное, домы, крамы, острог’ выжглі, домов’ всех’ яко 500, а крамов’ з велікімі скарбамі 400. Мешчан, бояр’, людей учтівых’ так мужей, яко і жен’, детей малых’ побілі, порубалі, попоганілі, скарбов’ теж незлічоных’ побралі с крамов’ і с домов’…

У справе царкоўнай уніі ў Бярэсьці. …Того ж року 96, за мітрополіта Рагозу, за Жікгімонта Третего, за канцлера Лва Сапегу, у Берестю правдіве на соборе владыка луцкій, владыка володімерскій, владыка полоцкій, іных’ мало не всі пріступілі і подпісаліся до нового календару.

… Мітрополіта і владыков’ праве кгвалтом’, слыше, прімушано до прісягі.

… Там’ же у олтара руского, где служіл рімлянін’, в келіху віно у кров’ барзо шпетную смродлівую обернулося, же тот’ езуіта непожівал’, а у алтаря рімского у Потея віно обернулося у простую горкую воду.

… Нафтанаіл Терлецкій, владыка полоцкій… Тот’ помаленку уводіл’ новый календар’, бо был родом’ поляк’ і мовіл’ пополску.

Засяленьне краю. Року 97… князь Богдан’ Соломерецкій…, заклікавші і давші слбободы, албо волності людем’ пріхожім’ на год’ петнадцать седеті, волно мёд сытіті, піва варіті, горелку куріті, заложіті рачіл’ іменем’ своім’ место Богданово…

Адукацыя. Року 97… Во велікій пост его мілость князь Богдан’ іменем’ Ісакій, у месте Баркулабове почал’ учітіся поруску грамоте і погрецку, а был’ бокаларем’ пан’ Лаврентій Зізаній, человек’ навченый, з места Віленского прібавленый. А роділся его мл. князь Богдан’ в року 88.

Року 1600… месеца апреля у понеделок’ на святого Мартіна, взявші з наукі от’ Лаврентія зараз дано по наукі латінскія, до пана Максіма (у ман. Мялеція) Гарасімовіча Смотріцкого.

Войны, голад, хваробы. … Того ж’ року (1600)… велікіе болесті, хоробы, так’ же войны велікіе, голод’, неврожай сілный, было поветріе албо мор’ на людей перехожіх’, множество на ніз ідучіх’; около тысешч’ 4000 з голоду мужей і жен’, детей пошло, так’ іж’ страшно было відеті, іж’ на уліцах’, по дорогах’, по гумнах’, у ровех’ псы мертвых’ многіх’ тела елі.

Вайсковыя лупежствы. В’ том’ же року 607 было велікое на хрістіяне і немілостівое жолнерство, лупежство; по местах’, по сёлах’ жолнері берестейскіе, жолнере кгроденскіе тые по волості кролевской капшчізну бралі, а на панскіх’ і княжескіх’ пріставство на подданых’ вытегалі. К тому зас’ особліве жолнеры Лісовского, жолнеры Кгроденского тые по подданых’ кролевскіх’ і князскіх’, панскіх’, шляхецкіх’ велікое і немілостівое пріставство, албо стацію по волостях’ бралі, яко збожем’, также і пенезьмі.

Цэны на збожжа. Року 1607. Тот’ рок’ з ласкі Божей был’ здоров’ на люді, также і врожай збожу середній был’, также і цена збожу была: жіта чверть гр. 8, пшеніца чверть грошей 6, ечмень гр. 6, овса чверть грош. 5, гречіхі чверть гр. 4.

Кароль і шляхта. …того року 607 велікая была незгода і замешане кролю с панамі, паном’ с кролем’, з рокошанамі, велікій бунт’, забіте, кровопроліте…

неуставічность — зьменнасьць.
потарчку — калатніну.
дел’ — арудзьдзяў (гармат).
барзо — надта.
шпетную — брыдкую, гідкую.
рачіл’ — зрабіў ласку.
на ніз — ў ніз па Дняпру, на Украіну.
жолнеры — салдаты.
капшчізну — паборы.
стацію — станцыю, пастой.
пенезьмі — грашмі.