Хрыстаматыя беларускае літэратуры. ХІ век—1905 год/Вуч. Ев. Каліста/З Евангельля

← З прадмовы

З Евангельля Эвангельле Аўтар: Каліст I (патрыярх Канстанцінопальскі) 1922 год

М. Сматрыцкі, К. Транквіліон, І. Галятоўскі, Л. Барановіч, А. Радзівілоўскі →

Іншыя публікацыі гэтага твора: Эвангельле Вучыцельнае.

Прапануем да спампаваньня!

З ЕВАНГЕЛЬЛЯ.

Два чеповекі вошлі в’ церков’ помоліті ся, одін Фарісей, а другій Мытнік: Фарісей теды ставші особно, так’ ся моліл’: Боже, дякую тобе же не е́стем’ я таков’ якові сут’ іншіі люде, грабежніцы, несправедлівцы, чужоложніцы, або теж’ як і сей Мытнік. Два разы по́шчу в’ тыдню: десятіну даю з всего штоколвек маю. А Мытнік’ оподаль стоячі, не хотел’ і очій поднесті на́ небо: але біл’ персі своі мовячі, Боже мілостів’ будь мне грешному. Поведа́ю вам’. от’ішол’ сей до дому своего усправедлівен над о́ного. Поневаж’ кожды, который ся вывышает’, будет’ поніжон’: а который себе поніжает’, будет’ вывышон’…

Тепер’ зась — цяпер-жа.
же не естем’ — што я ня ёсьць.
персі — грудзі.