Хрыстаматыя беларускае літэратуры. ХІ век—1905 год/А. Рымша, Л. Мамоніч/А. Рымша/З эпіграмы на гэрб Льва Сапегі

← На гэрб Остафея Воловіча

З эпіграмы на гэрб Льва Сапегі Верш Аўтар: Андрэй Рымша 1922 год

Л. Мамоніч →

Іншыя публікацыі гэтага твора: На гербы Льва Сапеги (Рымша).

Прапануем да спампаваньня!

З ЭПІГРАМЫ НА ГЭРБ КАНЦЛЕРА ЛЯВОНА САПЕГІ.

В’се можем’ своім’ оком’, лацно обачіті,
Дол’жыню і шырокость, шнуром’ позначіті,
І чоловека можем’, познаті по твары,
Еслі в’ собе не маеть, лішнее прівары,
Але где цнота собе, обрала оселость,
Там’ ростроп’ ест’ до всего, і мужьская смелость,
Которая зацные завжды домы буді
І клейноты роздаеть, тымі слынуть люді,
Бо такіе ніколі с света не ісходеть,
Але одін’ по другом’ во векі славу плодеть…
Жівете ж’ сапегове, всі в’ многіе лета,
Ваша слава слыть будеть, покуль станеть света,
Подавайте ж’ потом’ком’, што маете з’ пред’ков’
Ведже і вашіх’ цных’ справ’ в’весь свет’ полон светков’.

лацно — лёгка.
прівары — заганы.