Старонка:Хрыстаматыя беларускае літаратуры. ХІ век—1905 год.pdf/61

сладкоглаголіваго языка Ріторскаго, і для Пое́тіцского художества. Кніга то святая Філозофіі бозскоі, мает’ в’ собе розум’; которая с’держіт’ в’ собе Похва́лу Тріпер’соналному бозтву. і Страсті Хрістове. і похвалу Прест. Богородіці. і іныі многі песні духовніі; сладкіі веселыі: і плачлівыі. Композітор; або складач сіх’ вершов’, Кіріл Старый Транквіліон Ставровецкій…

З вершаў. А то сіх Лекарство полагаю, Роскошніком’ того света, Правдівое. Песнь вдячная прі банкітах панскіх.

О смерті несподевана,
Тось мя богатого Пана,
Без от’поведі ныне зостала,
І все красное і любімое мое забрала,
І на векі от очій моіх’ в’ тме сховала.
Где моі ныне замкі коштовне мурованыі,
І Палацы моі светне і слічне маліованыі,
А шкатулы злотом нафасованыі,
Возінкі под злотом’ цугованыі.
Где моі пресветлыі златотканыі шаты,
Рысі соболе кармазіны і дорогіі шкарлаты,
О смерті все твоім пріходом от мене забрано,
І на векі от очій моіх’ в’тме сховано.
Где моі са̀ды і красныі вінограды,
І ногамі твоімі о смерті потоптаны,
І на векі от мене несподеване забраны.

наріцаема — называная.
сладкоглаголіваго — добрамоўнага.
светне — бліскуча.
слічне — хораша.
нафасованыі — накладзеныя.

Іоанікі Галятоўскі.

З КНІГІ „КЛЮЧ РАЗУМЕНЬНЯ“ (1659 г.).

1. З казаньня на Стрэчаньне. Ест’ Хрістос Магнесом’, Ма̀гнес’ тагнет’ до себе железо, еслі бы кого пострелено кулею железною, а немоглі з’него то́еі куле выняті, ал’бо еслібы пострелено кого стрелою, а зостало внем’ железко от стрелы, інемоглі его выняті, нехай пріложат’ до тое́і раны, до того пострелу Ма̀гнес’ то он’ вытягнет’ з’ тела кулю железную ігрот железный от стрелы. І Хрістос потягает’ до себе людей грешных…

2. З артыкулу: „Навука, альбо спосаб складаць казаньне“. …Старайся, жебы все люде зрозумелі тое, шчо ты мовіш’ в’ казаню. Может’ кто спытаті, где маемо взяті матерію, з’ которой