Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/377

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

— Ой, дзень добрый, мой Ясю надо мны,
Цяперъ вже я не твоя!

|}

(Записалъ тотъ же.)


CCXLVI.

(Тамъ же.)

У городзи капуста,
На ей листъ зелены.
Ѣдзе Ясю, ѣдзе,
Подъ нимъ конь вороны!
Ѣдзе Ясю ѣдзе?
Подъ нимъ конь танцуе!
Стоиць панна въ окнѣ.
Стонжечки[1] шнюруе.
Тылько матка зобачила,
Ценжко[2] цурку[3] залаяла:
— Бодай твое кони,
На скрозь землю прошли!
Бодай цябе, цурько,
Зъ двору не вывезли!
Цурька бардзо за жаль мяла[4],
Стоючи предъ коньми,
Зъ жалю обомлѣла:
— Моя матуленьку ,
Хоць мене не лайце;
Што мнѣ записано,
To вшистко[5] оддайце.
Ой ѣхали поле,

  1. манишка.
  2. тяжко, сильно.
  3. дочь.
  4. имѣла.
  5. все.