Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/357

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

А бѣдная, бездольная, въ цемномъ лѣсѣ плачець.
— Вы братцы, саколики, садзицеся на коники,
Даганице вы ее, пасадзице вы ее, вмѣстѣ для мэнэ,
Доглядайце вы ее лѣпѣй за мэнэ.

|}

(Записали тѣ же.)


CCXXIX.

(Тамъ же.)

Зажурила маци сына,
Зажурила маладого
За коника вараного,
За неудалую жанитьбу.
— Судзи, Боже, весны даждаць,
Я паѣду разженюся,
Дунайчикомъ обернуся.
Маладая удовачка
Въ Дунай воду брала,
Съ Дунайчикомъ размавляла.
— Дунай, Дунай, Дунаечекъ,
Ци не цяженько табѣ:
Лука въ луку случаючи,
Бѣлый камень обмываючи
Жовтый песокъ узрываючи.
— Молодая удовочка,
Ци не цяженька табѣ:
Часто за мужъ ходзючи,