Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/351

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Есть въ меня хозяюшка молодая,
Есть въ меня постелюшка постеляна.

|}

(Записалъ ученикъ Молодечненской учительской семинаріи Антонъ Дударевичъ.)


CCXXI.

(Тамъ же.)

Што-то што-то за садочакъ,
За зялёненькій такой,
Што-то што-то за малойчикъ,
Расприкрасный дарагой.
Сдѣлавъ справу, худу справу,
Да й на улицу пошовъ
А всё тое людзи знаюць
И сусѣдзи говоряць:
— Стыдно, дзѣвка, стыдно, красна,
Поздо вечеромъ гуляць.
Дзѣвчоначка завстыдзилась,
Полилися слёзы съ глазъ;
Мальчишку стало жалко,
Ставъ дзѣвчоначку внимать.
Вынявъ платокъ шавковенькій,
Дыставъ слёзуньки вцираць.
— Не плачъ, дзѣвка, не плачъ, красна,
Не плачъ, душенька моя;
Когда серце разгорицца.