Гэта старонка не была вычытаная
Нэсла свічку грумнычную[1],
И проскурку[2] пшенычную.
Зудосыла[3] тры Ангелы:
— Мои витэ тры Ангелы,
Чы нэ бачылы Сына Мого,
Сына Мого Бога вашего?
Одынъ кажэ: я нэ бачывъ,
Другый кажэ: що я бачывъ,
Трэтій кажэ: я зъ Нимъ стоявъ,
Я зъ Нимъ стоявъ й розмовлявъ,
Жыдова нэхрысть
Мостомъ ишлы,
Іисуса Христа морэмъ вэлы,
Якъ прывели ажъ до міста,
Сталы Его мурдоваты[4],
И до крыжа прыбываты.
|}
(Духовный стихъ, распѣваемый мѣстними калѣкими перехожими. Записалъ тотъ же.)