Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/336

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Ишли, ишли гулонькою жоночки,
Нэсли, нэсли по фунту цукру[1] на коровай,
Муцный Боже! солодкый будэ коровай.

|}

(Записалъ тотъ же.)


CCII.

(Тамъ же.)

Лавы[2] дрыгають,
Окпа мигають,
Пічка регочэ,
Бо коровая хочэ.
Коровайницы зъ міста[3]
Накрали у кишэни тіста,
На дыво имъ пришло,
У кишэняхъ тісто зышло.
А дэжъ тая першая коровайныця?
Нэхай йдэ въ вишневый садъ — виноградъ:
Въ вишнёвомъ саду виноградъ стэлется,
Нашимъ дівкамъ на добрый бытъ стэлется.

(Записалъ тотъ же.)


CCIII.

(Тамъ же.)

А въ пэчи сидячи:
Дэжь мои коровайночки, нэдбайночки[4]?
Знай оны запылися, о мні забулися!
Духъ мэнэ занимае,

  1. сахару.
  2. стулья.
  3. съ города.
  4. беззаботные.