Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/299

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

CLXIX.

(Минской губерніи.)

Прилятали два саколика зъ вайны,
Сѣли-пали на удовьиныхъ варатахъ,
А гечками[1] свяцёлушку свяцили,
Галасками и вдовушку будзили:
— Выйдзи, выйдзи за новыя варата,
Зирни-глянь, да ци шумиць лѣсъ зялёна дуброва,
Да ци стогне пабитая дорога?
Ѣдуць, ѣдуць всѣ уланчики зъ вайны,
Майго милого коничка ведуць,
На коничку сѣдзёлушко лежиць,
На сѣдзёлушку рубашечка лежиць,
Рубашечка вся кровью злита.
Отъ — цеперъ я малада
На вѣкъ вѣчный удава!

(Записалъ Русецкій.)


CLXX.

(Тамъ же.)

А въ недзѣлю спорана
Выйшла хлапцамъ навина —
Сотникъ зъ войтомъ до двора
Сестра тое слыхала.
Сестра тое слыхала
Да й брацейку сказала:

  1. очками, очами.