Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/292

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Еще въ хаты ны загнала,
Вже двое стоптала,
Назадъ трошку обэрнулась,
На третье споткнулась.
Якъ пріихавъ дідъ изъ лісу,
Ставъ бабу пытаты:
— Чомъ-то нашихъ, бабусэнько.
Курчатъ ны выдаты?
— Ой ны выдно, дідусэньку,
Вже ны выдно будэ,
Якъ погнала я ихъ пасты,
Позорылы людэ.
Якъ выхватывъ дідъ изъ воза
Здорову лозыну,
Побывъ бабу, поколотывъ
Голову и спыну.
— Бодай тобі, старый чортэ,
Голова облізла:
Понывэчивъ мэнэ такъ,
Що на пічь ны злізла.
Бодай тобі, старый чортэ,
Права рука усохла,
Понывэчивъ мэнэ такъ,
Що й трохы нэ здохла.

|}

(Записалъ Проневичъ.)