Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/273

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Що роду ны маю.
Е[1] у мэнэ родына,
Дай далеко одъ мэнэ.
Чую кэрезъ людэ —
Чужаюцця одъ мэнэ.
Родынонька моя, нэ чужайся мэнэ!
Придэ нэділенька, прибывай до мэнэ!

|}

(Записалъ тотъ же.)


CXLI.

(Тамъ же.)

Журба моя, журба,
Якая журбыва!
Доля моя, доля
Нысчастлыва!
Ой я въ тую журбу
Вэльмы ны вдаюся,
Пуйду до корчомки,
Горілки напьюся.
Выпью кватырку,
Выпью я другую,
Чи ны забуду
Журбу проклятую.
Ой роздывся Дунай,
Быстрыи ріки,
Помэръ отэць и маты —
Сырота на віки.
Ой у мого брата

  1. есть.