Гэта старонка не была вычытаная
Якіи очи, такіи бровы,
Такая вродонька.
— Якъ зыйдэмось до купоньки,
Тыха розмовонька.
Пошла наша розмовонька,
Уплавъ зъ водою.
— Мандруй[1], мандруй! дівчинонька,
Хотъ крузъ світъ зо мною!
— Рада бъ же я, козаченьку,
Ны порувняемось:
Ты богатый, а я убога —
Ны повінчаемось.
— Ой кобъ же ты, дівчинонька,
Трошкы богатшенька,
Ны вважавъ бы ны на тэбэ,
Ны на твого батенька.
Витёръ віе, витёръ віе,
Жито половіе[2],
На козака нэславонька —
Робыты нэ вміе.
|}
(Записалъ тотъ же.)
