Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/227

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Зъ ёго житни снуопъ зняли,
До пріему повезли.
Охъ, охъ и пр.
До пріёму повезли,
И ёму луобъ забрили.
Охъ, охъ и пр.

|}

(Записалъ тотъ же.)


CIII.

(Тамъ же.)

Зашумѣла у полю ёлка,
Заболѣла у Маруси голоука.
— А хто-жъ бо мнѣ трёхъ зёлкоу достане,
Той зо мною до шлюбоньку стане.
Ой выскочиу козакъ муолодзенъки:
— Ой я тобѣ трехъ зёлкоу достану,
И зъ тобою до шлюбоньку стану.
Естъ же у мене три куони на стайні:
Адзинъ куоникъ — якъ вуоронъ чорненьки,
Другы куоникъ — якъ гуолубъ сивеньки,
Треци куоникъ — якъ лебедзь бѣленьки.
Чорнымъ куонёмъ — пуоле переѣду,
Сивымъ куонёмъ — муоре переплыву,
Бѣлымъ куонёмъ — трехъ зёлкоу достану.
Ой стау козакъ зельечко куопаци:
Надъ имъ стала зазуля коваци.