Я отдамъ, я продамъ
Кумовы хатыну,
Я куплю, я зроблю
Хаточку подъ тиномъ.
Торговаты, шынковаты
Буду чарочками,
Таньцоваты да гуляты
Такэ съ паробками.
— Ой вы дітки мои,
Мои голубята!
Нэ журытесь, подывитесь
Якъ таньцуе маты.
Сама въ наймы пійду
Дітокъ въ школу отдамъ,
А чирвонымъ чирвончнкамъ
Такэ дамъ, такэ дамъ.
|}
(Записалъ тотъ же.)
Ниже помѣщаются шестнадцать пѣсенъ, почти бѣлорусскихъ, съ присутствіемъ немного особаго произношенія (у, уо) и съ нѣкоторого польскою примѣсью въ языкѣ. Нумера C и CI имѣютъ историческій оттѣнокъ. Особое произношеніе этихъ пѣсенъ, составляѣтъ новый оттѣнокъ въ бѣлорусской рѣчи, именуемый Заблудовскимъ говоромъ; о немъ будетъ подробно сказано въ статьѣ, которая, въ вид предисловія, приложится къ первому выпуску издаваемаго редакціею „Виленскаго Вѣстника“ сборника.