Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/200

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Якъ пэрэставъ козачэнько
До дівчыны ходыты,
Пэрэстало дівчыноньцы
Густэ жыто родыты.
Ой нэ выдно того сэла
Ой одно покрыване[1],
Ой Бігъ знае, Бігъ відае
А дэ мое коханне[2].
Ой нэ выдно того сэла
Ой выдно одну грушу,
Якъ здумаю по коханню
Той заплакаты мушу[3].
Одынъ пышэ на Волыны[4],
А другой на Вкраины[5],
Розрывають мое сэрдцэ,
To й на дві половыны,
Одынъ пышэ на папэрэ[6],
А другый на кытайцы[7],
Напышимо, одошлимо
Білы лысты коханцы.

|}

(Записалъ тотъ же.)


LXXIII.

(Тамъ же).

Ой у лісы, пры дорозы
Калынонька стояла,
Ой а на туй калыноньцы
Зозуленька ковала,

  1. крыша.
  2. любовь.
  3. должна.
  4. Волынь.
  5. Украина.
  6. на бумагѣ.
  7. матерія.