Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/197

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Ой ударывся Сэмінъ о стыну головою:
опавъ я бідный нэщясный
Съ такэю жоною.
Ой ударывъ Сэмінъ по поламъ ручэнькамы:
Пропавъ я бідный нэщясный
И зъ мадымы дытонькамы.
— Нэ журыся, Сэмэнэ, моимы дытонькамы:
Ты будэшъ робыты, а воны помогаты,
А я молода молодэнькая
Буду пыты гуляты.

|}

(Записалъ тотъ же.)


LXX.

(Тамъ же.)

На дворі вэрба, пудъ вэрбою лужа,
Нагнівалася мылая на мужа,
Якъ нагнівалась то й захворила!
До свого мылого то й нэ говорыла.
— Ой вставай, мыла, я прынисъ мэду.
— Бігъ мэ, нэ встану, головкы нэ звэду.
— Ой вставай, мыла, я прынисъ горілкы.
— Бігъ мэ, нэ встану шукай собі дівкы.
— Ой вставай, мыла, я прынисъ пыва.
— Бігъ мэ, нэ встану, заболіла спына.
— Ой вставай, мыла, я прынысъ дубыну,
Я прынисъ дубыну на твою спыну.
— Дай тобі, мылый, Бігъ здоровье,
Що ты исцэливъ мое здоровье,