Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/184

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Въ зыленэй бутыльцы
Въ вынгэльскому[1] перцы.
— Сыстро наша, сыстро,
Горілка ны пьецця
Коля нашого сэрця
Вся журбонька вьецця.
Сыстро наша, сыстро,
Чого постаріла:
Чы сыны жыныла,
Чы дочкы выдавала?
— Сынівъ ны жыныла,
Дочокъ ны выдавала:
Высушылы мэнэ
Мои ныдостаткы,
Мои ныдостаткы,
Чужыи заработкы.
Тінкый кужель[2] пряла,
Хлібъ-сіль заробляла,
Хлібъ-сіль заробляла,
Діткы годовала.

|}

(Записалъ тотъ же.)


LVI.

(Тамъ же.)

Ой лытілы гусы зъ далекого краю,
— Постійтэ, гусы, я васъ запытаю,
Зъ якого вытэ краю:
Чы ны съ того вытэ краю,

  1. аглицкий; въ связи съ упомянутой горілкой: водка, настоенная на аглицкомъ перцѣ.
  2. слову кужель Кобринскіе крестьяне придаютъ три значенія: кудель, пряжа, полотно.