Старонка:Бѣлорусскіе народные разсказы (1908).pdf/4

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

ПРЕДИСЛОВІЕ.

Не осуди меня Гришка
И не осуди Тарасъ:
Я гэтому не виновенъ братишка,
Тутъ много е́сь и про насъ.
Я тутъ ничого ня лгу,
Бо я ня быу пьянъ
А чимъ же я вамъ помогу?
Самъ ты подумай Лукьянъ.
Хотѣлабъ душа урай
Да грахи не пускаюць
Ты видишь нашъ хитрый край
Насъ тольки ласкаюць.
Можа кому будець и не погумору
Али душа моя не виновата;
Я тутъ писау усе безразбору
Ня щадіу я и роднаго брата
. Такое настало время
Что и братъ брата не навидиць
Вотъ и людямъ настало бремя
Бо Богъ усе гэта видиць.
Молитися братцы Богу
Кабъ Богъ дау намъ скруху
Безъ Его мы не до порогу
А у душахъ нашихъ нѣтъ Его и слуху.
Ня ужошь вы гэтаго не бачете;
Што мы стоимъ у порога?
А вы ящо тольки курдоячете
А ня просите вы Бога.
Богъ скоро сотрець усе у прахъ
И богачей ожидаюць слезы
Бо вяликій настанець страхъ
Отъ бѣды вяликой дозы.
Я не самъ гэта пишу
Что мы почуемъ тревогу
И трети разъ я васъ прошу
Молитися вы Богу.