Старонка:Бѣлорусскіе народные разсказы (1908).pdf/26

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Гэго можно сказаць смѣла,
Того и мѣйсца не покажешь
Гдѣ дауней лясина сядѣла.
Машины поѣли у весь лѣсъ
Что нѣтути съ чого постовить и хаты
А дровы продаюць ужо на вѣсь
Вотъ и будь Апанасъ богаты.
Не треба и пѣтуху насъ будиць
Хто хворы и хто здоровы
Отъ машинъ только земля гудиць
Что ажъ трасутца чаровы.
Тяперъ хто хрищоны и хто хлыстъ
Кажинному бѣды много
Нехай мошиной ѣздиць анцыхристъ
Гето есь ужо отъ Бога.
Дадуши братъ Апанасъ
Жоль что нябощикоу нашихъ нѣтъ
Яны не позналибы тяперъ насъ
И сказалибы Гэто не тотъ ужо свѣтъ.
Погляди на мужчинъ дѣвокъ и кабетъ
На кого е́нъ который похожи
Дадуши и прауды ужо нигдѣ нѣтъ
Якъ у мужика такъ и у вяльможы.
Видать приходиць намъ конецъ
И скоро будеть страшный судъ
Анцыхристъ подавиць насъ якъ овецъ
Богъ покажеть намъ свой цудъ.

Апанасъ.

На юбилеушь ксендзы казали
Что будеть ѣздиць огняная печь,
Вотъ и дротомъ у весь свѣтъ перевязали
Да и на слуцы лѣсъ стали сѣчь.
И тетерука уже не чуваць
Якъ быввало енъ балбочить
Гдѣжъ ему сѣсть абы ночеваць
Да ещо и шумъ голоуку морочить.
Гэто не съ сѣномъ ѣздиць возъ
А отъ ее ажъ вихоръ валиць съ ногъ
Да по скурѣ ажъ пойдѣць морозъ