Старонка:Бѣлорусскіе народные разсказы (1908).pdf/24

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

То дѣвокъ и малцоу было безъ конца.
Добра и громка и граець дударъ
Весела Господыня и Господаръ
Хлопцы съ дѣуками пляшуць
Ажъ дѣуки зямлю спадницама пашуць,
Настала пора на отдыхъ
Аовяли у клѣти молодых
Молодые у клѣти ночевали
А своты гдѣ хто почевали.
На заутра чуть свѣтъ
Ратуночку вакому нѣтъ.
Подняуся вархалъ и шумъ
Ахъ милый ты мой кумъ.
Пере́стау играць и дударъ
Смутно гасподыня и господаръ.
Княгиня якъ ни прикорана сядиць
А жанихъ на ее скосо глядиць.
И нн хто ужо ни скачець
Бо квягиня ужо плачець.
Молодицы паскудныя пѣсни пяюць
И за маломъ княгини ня бьюць.
Доуго молодицы ни драмали
И чалѣсинкъ разломали.
И каровой куды то дѣвали
Хропськъ и на сватоу хамуты по надѣвали.
Салодкой гарелки нима пиць
Треба намъ матку набиць.
Нехай знаець якъ дачокъ годоваць
Ня треба имъ воли даваць.
Кабъ по игрищахъ ни ходила
Да хлоццоу ни зводила.
Жаль намъ и тябѣ Микита
Али будець твоя дочка бита.

|}


ДВА СТАРЫХЪ МУЖИКА

Апанасъ и Прокопъ.

Прокопъ.

Ахъ сусѣдъ братъ Апанасъ