Старонка:Бѣлорусскіе народные разсказы (1908).pdf/15

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Кучу золота е́нъ забрау
Да нибаракъ не разбогатѣу
Тые гроши у яго злоди украу
А е́нъ тольки обнаготѣу
Такіе гроши няйдуць у прокъ
Хоць хто и разумъ мѣець
Забяри ихъ Сидоръ абы Пятрокъ
То кажинный збяднѣець.
А чароуникъ апрастау намъ дорогу
Здаетца што на вѣкъ мы яго забыли
Дякуй ужо найвысшему Богу
Што черти и трупъ яго забрали.

|}


Прохоръ.

Нашъ Попъ па проповѣди говоріу
Что ўжо скоро кончитца міръ
А хто дорогу сабѣ у рай засоріу
Тотъ пойдѣць у огненный виръ

И казу якъ будець страшный судъ
То грѣхи будуць класть на вѣсъ
А у кого завѣсиць большое якъ пудъ
Того заберѣць собѣ бѣсъ

Я казау хто бьѣть собаку абы коня
Да коня мучиць не зняуши хомутъ
То бойтеся грѣхоу якъ огня
А то чорта поволокуць просто вомутъ

И амсумитъ ундъ а идъ
Не будець тамъ калыски качать
И барыши яго стануць на видъ
Што е́нъ будець гвалдъ кричать

И казау перестаньте вы пить гарелку
А то вась ажидаець адъ
Кладите вы гроши у церкви на тарелку
То зъ васъ и Богъ будець радъ

И казау перестаньте учитца и чароваць
А учитися вы Богу молитца
А то вы вѣкъ будете гороваць
И Богъ оть васъ у далитца.