Перайсці да зместу

Св. Егорій

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Св. Юрій Св. Егорій
Паданьне

1866 год
Крыніца: Часопіс «Вѣстникъ Западной Россіи», Т. III, кн. VIII, 1866 г., б. 176-177

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




СВ. ЕГОРІЙ.

(тоже легенда)

Приде часъ на Востоцы,
До запада зайдзе!
Возсіяе Господь весной
И всѣмъ на Востоци
Предстательской вѣры!
Они всѣ померли![1]
Страждовали мученика
Славнаго Егорія;
Славный же мученикъ
Святый Егорій
Мавъ отца тысяшника,
Матку христіанку.
Научила его мати
Вѣрѣ христіанской,
Повивх ажъ отца ко Христу
Отъ вѣры поганской….
Отецъ ставъ Божу вѣру проповѣдать,
Покрушивъ, ударивъ
И божницу разбивъ….
А клятый царь тое услыхавши,
Слуги свои пасылае
Егорія звати.
Привели Егорія,
И руцѣ связанны.
А клятый царь давъ его спрашуе:
„На що ты мою божницу побьяше?“
Не вбоявся Егорій предъ царемъ стояти,
Тамъ Христа-Спасителя ставъ проповѣдати;
Поволевъ же клятый царь въ темницувести,
На колесо потягнуць, ломиць ему косци;
А потымъ повеливъ свѣчами палици,
Острымъ копьемъ бокъ ему пробици;
А потымъ повелелъ кончину приняци —
Острымъ копьемъ голову съ плечъ зняци….
А святые мощи якъ сонце сіяюць;
На весь свѣтъ весна красная
Всѣмъ намъ возсіяець!
Ратуйся возбранный воеводо святы,
Тебѣ пѣюць у собори и янгеловъ лики,
Патріархи, священники,
И всѣ человѣки!
Слава тебѣ, Господи, и Егорію!


Эти пѣсни записаны, въ Минской губерніи, въ г. Мозырѣ, отъ захожаго туда калѣки-перехожаго Ивана Филипьевича Торопова, изъ с. Замостья, Рѣчицкаго уѣзда, той же губерніи.


  1. Что то неясное вступленіе. На мою просьбу объяснить эти строки, мой баянъ — нищій сказалъ: »а хто яго знаець. Старыя словця вельми закрутуютця и становятця ани вельми крутыми»

Гэты твор быў апублікаваны да 1 студзеня 1929 года і знаходзіцца ў грамадскім набытку ўва ўсім свеце, бо аўтар памёр, прынамсі 100 гадоў таму.