Бѣлорусскіе народные разсказы (1908)/Трахимъ

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Лѣсникъ Трахимъ
Верш
Аўтар: Восіп Арлоўскі
1908 год
Марка
Іншыя публікацыі гэтага твора: Трахім (Арлоўскі).

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




Трахимъ.

У насъ у селѣ есь Матѣй
Енъ вяликимь розумомъ дышець,
Ужо енъ таки грамотѣй
Што енъ ногой прошенія пишець.
Ен письмы пишець и к солдатомъ
И прошенія пишець у волость
ужо ни называй яго и братомъ
Бо яму и паны няновость.
А якъ нашему дуроку
Хоць бы собѣип совостѣю
Городовой дернуу яму по боку
Ну якъ бы енъ такъ зрабіу Матѣю
Матѣй маець добрый умъ
Енъ бы яго на вѣкъ, засудіу
Яму Станового фурманъ кумъ
Енъ бы яго изъ ногъ ссадіу.
А совастѣя дернуу по боку шашкой
Якъ енъ пьяны шоу къ бурлакомъ
Казау адыкторъ дернуу якъ плашкой
Што енъ недѣлю ходіу ракомъ.
Енъ городового дужа спужауся
И назвау яго ваша вялачество сударъ
А самъ скорчіуся и сжауся
Да и ящо получіу ударъ.
Ящо быу смѣхъ изъ нашимъ Аудѣем.
Идѣць енъ съ жонкой къ тестю у гости
Ажъ споткауся енъ зъ гузаромь злодѣемъ
Што попала жонка гузару у когти.
Алижъ и Аудѣй гузору не даровау
Укешень руку уложіу
Енъ съ десять кукешоу яму надовау
Што гузаръ поѣхау чуть жіу
А жонка кажець я ня видала
Якъ ты кукеши гузару давау
Я сама за бораду яго гладала
Да ты гэтого не видау.
А енъ дурень гузарскаго коня держау
Да ящо и гэтымъ быу доволенъ
Хоць и самъ цѣлый часъ дрожау
Да отъ побою быу воленъ.
Якъ бы енъ хоць кроку быу учонъ
Дыкъ енъ бы и законъ видѣу
А то енъ хухракъ не допечанъ
Вотъ яго и гузаръ обидѣу.
А тяперъ на жонку нарекаець
Што живѣць зъ имъ ня дружна
Да што день гузаромъ упрекаець
И пэуна што имъ жить натужна.
Коли нашего брата мужика
Кажинный обидѣть
И ктожъ ня видить дурака
Нехай Богъ ужо звидѣть.