Бѣлорусскіе народные разсказы (1908)/Два мужика Максимъ и Барисъ

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Ивановская ночь Два мужика Максимъ и Барисъ
Верш
Аўтар: Восіп Арлоўскі
1908 год
Язепъ

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




Два мужика Максимъ и Барисъ.

Максимъ

Аліжъ нашъ Земскій начальникъ
Дужешь ужо лысякъ
Хоть енъ сдаетца не нахальникъ
Да судить енъ такъ и сякъ.
Люди кажуть хто лысы
То енъ дужа разумный
А лишь у яго рыжіе усы
Исдаетца што енъ думный.

Барисъ

А гдѣжъ ты гэто бачіу
Кабъ лысы и рыжій быу добрый
Которыжъ енъ ни курдаячіу
Да и ни ламау бы енъ робры.

Максимъ

А у церкви я яго видѣу
Шо енъ дужа молатца Богу
Али когожъ енъ не обидѣу
Того хто яму ня у змогу.

Барисъ

Ты ни гляли Максимъ
Што хто дужо набожный
А енъ ня добрый соусимъ
И есь енъ безбожный.
Енъ Богу молитца ажъ кричить
И ни опустить енъ постъ
А на людей енъ ворчить
И душой енъ ня простъ.
Ты тыхъ людей бойся
Кто сильно молитца Богу
Ты зъ нимъ братъ и нясвойся
Бо енъ зробить тревогу.
Енъ Богу кладѣть поклоны
И людямъ кланяется низка
А къ бѣсу енъ у весь склонный
Бо енъ при имъ близка.
А найбольшъ треба остерегатца
Красныхъ и рыжихъ людей
Хто зъ имъ ня думау и ругатца
Енъ и тому ни добродѣй.

Максимъ

Ты прауду гэто кажешь
Братъ ты мой Барисъ
Ты мою гуторку развяжешь
Бо дзякуй Богу я ня лысъ.
Гэта имъ моя ни ругня
А тольки хто рыжій
То бойся яго якъ огня
Бо енъ на зло хижій.
Ихъ малыхъ треба кидать у роу
У которымъ есь вода
За то што у ихъ нядобрая кроу
Бо изъ ими жижь бѣда.
Слухайте вы ни бараки
Коли хто рыжъ
То зъ имъ не минѣшь драки
Хоть ты пойди и у Парижъ.
Енъ тобѣ лестачками льстить
А ты на гэта ни гляди
Бо енъ тябѣ такъ угостить
А волей къ яму и ни подходи.