Старонка:Першая навука Закону Божага (1936).pdf/57

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Гэта старонка не была вычытаная

Малітва ранічная.

Къ тебѣ̀, вл҇ко чл҃вѣколю́бче, ѿ сна̀ воста́въ, прибѣга́ю, и҆ на дѣла̀ твоѧ҆ подвиза́юсѧ милосе́рдїемъ твои́мъ, и҆ молю́сѧ тебѣ́: помозѝ мнѣ́ на всѧ́кое вре́мѧ, во всѧ́кой ве́щи, и҆ и҆зба́ви мѧ̀ ѿ всѧ́кїѧ мїрскі́ѧ ѕлы́ѧ ве́щи, и҆ дїа́вольскагѡ поспѣше́ніѧ, и҆ спаси́ мѧ, и҆ введѝ въ цр҇ство твоѐ вѣ́҆чное. Ты́ бо є҆сѝ мо́й сотвори́тель и҆ всѧ́кагѡ бл҃га промы́сленникъ и҆ пода́тель, ѿ тебѣ́ же всѐ ѹ҆пова́нїе моѐ, и҆ тебѣ́ сла́вꙋ́ возсыла́ю, ны́нѣ и҆ при́снѡ и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.

Малітва вячэрняя.

Гд҇и бж҃е на́шъ, є҆́же согрѣши́хъ во днѝ се́мъ, сло́вомъ, дѣ́ломъ и҆ помышле́нїемъ, ꙗ҆́кѡ бл҃гъ и҆ чл҃вѣколю́бецъ прости́ ми: ми́ренъ со́нъ и҆ безмѧте́женъ да́рꙋй мѝ: а҆́гг҃ла твоего̀ храни́телѧ послѝ, покрыва́юща и҆ соблюда́юща мѧ ѿ всѧ́кагѡ ѕла̀. Ꙗ҆́кѡ ты̀ є҆сѝ храни́тель дꙋша́мъ и҆ тѣлесє́мъ на҆шымъ, и҆ тебѣ̀ сла́вꙋ возсыла́емъ, ѻ҆ц҃ꙋ̀ и҆ сн҃ꙋ и҆ ст҃о́мꙋ дх҃ꙋ, ны́нѣ и҆ при́снѡ и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.