Старонка:Хрыстаматыя беларускае літаратуры. ХІ век—1905 год.pdf/74

З пляцоўкі Вікікрыніцы
Узнікла праблема ў вычытцы гэтай старонкі

З аракулу „Загадкі цара Давыда“.

Аракул зьмяшчаець многа розных артыкулаў. Калі хацелі варажыць, кідалі зернетка ці якую галачку на круг з нумэрацыяй. Супроць якога нумэра лажылася галачка, пад такім нумэрам чыталі артыкул ў „Загадках цара Давыда“, як адказ на задуманае.

ПН. Як ворог в сіло увяз’нет’ і невыдерется, так і ты, члвче, не помышляй на чужое, бо і ты в сіло впадеш і не выдересся, і там згніеш, бо недобро ест’.

РКД. Члвче, робіш і працуеш до поту і прав’дою на світі жівеш і шчіростію ідеш; г̅с̅д бг̅ тебі на помошч; добро ест’.


Сымон Полацкі.

(1629 — 1680).

З ЯГО МАСКОЎСКІХ ВЕРШАПІСАНЬНЯЎ.


1.

Магнітом’ натренное железо пріемлет
Сілу магніта: іглы железныя вземлет’
К себе, едну по едной, доколе есть сіла,
Юже Божія крепость в’ той камень вложіла.
Подобне праведніцы в’ міре сем’ творяют’:
Данную себе мудрость іным’ ю подают’…


2.

Людін’ обрете змія умершчвленна
Мразом’, і на путь во снег’ ізверженна,
Мілость сотворі, в’ недра положіл’ есть,
Іже согревся воскоре ожіл’ есть,
Нача ползаті, потом’ уязвіл’ есть
Мужа безумна, іже і согрел’ есть.
Тако і тому обыче бываті,
Кто злыя мыслі любіт’ согреваті;
Ібо помалу ты ся ожівляют’
І мыслітеля смертне убівают’…

вземлет’ — бярэць.
Юже — якую, каторую.
ю — яе.
обрете — знайшоў.
мразом’ — марозам.
ізверженна — кінутага.
уязвіл’ — укусіў.
іже і — каторы яго.
обыче — звычайна.
ты ся — тыя сябе.